Блискавкозахист з «OBO Bettermann». З чого почати?

07_Statya_10Грозозащита-это совершенные системы защиты сооружений и электрических / электронных устройств, смонтированных на профессиональном уровне из элементов заводской готовности.Более подробно эту тему раскрывает компания «OBO Bettermann».

OBO_BettermannНапевне, про блискавозахист «OBO Bettermann» Ви вже чули. Так називають досконалі системи захисту споруд і електричних / електронних пристроїв, змонтованих на професійному рівні з елементів заводської готовності. За довгі роки роботи фірми «OBO Bettermann GmbH & Co.» у галузі блискавкозахисту (ця продукція випускається з 1920 року) нею опрацьовано великий вибір чітких, економічно обгрунтованих і нормативно вивірених технічних рішень. Змістовні консультації, які надають проектувальникам і монтажникам спеціалісти ТОВ «ОБО Беттерманн Україна», допомогли їм набути необхідного досвіду — від обстеження об’єкта і обговорення ТЗ, аж до вирішення практичних поточних питаньу процесі монтажа. Це додає впевненості їхнім замовникам у тому, що вони дійсно мають справу із кваліфікованими виконавцями і перевіреними якісними компонетами від надійного постачальника.

Деякі відомості з фізики блискавки.

Наведемо короткий виклад процесу розвитку атмосферного розряда у його завершальній стадії. Лідер від’ємної блискавки рухається від зарядженої тучі не безперервно, а стрибками по 50‑70 м, завмираючи на декілька мікросекунд. Протягом цієї паузи, каналом лідера з тучі доставляється чергова порція електрики, аби утворити сферичне електричне поле навколо головки лідера. Як тільки, внаслідок ударної іонізації повітря, виникають умови для електричного пробою, лідер блискавки «прошиває» відстань від центра сфери до її до «оболонки», долаючи наступний відрізок шляху «туча-земля». Цим пояснюється зигзаговидна форма блискавки і це робить складним прогнозування точки ураження на земній поверхні. Чим більшим є струм блискавки, тим більший заряд несе він з собою, тим більше радіус сфери R, у якій утворюється електричне поле (див. табл).

Коли така сфера «напинається» на висоті 50‑100 м над землею, вона цілком може «зачепити» фасадну частину котроїсь з висотних споруд раніше, ніж торкнеться землі. З огляду на це, фасади споруд понад 60 м заввишки належить обладнувати блискавкозахисною сіткою відповідної густини на 20 %-ках відстані від даху донизу.

Зовнішня LPS.

Каталог TBS виробів німецької фірми «OBO Bettermann GmbH & Co.» починається з розділу, присвяченого системам захисту від імпульсних перенапруг. «Чому не з систем блискавкозахисту?» — спитаєте Ви. А справа в тому, що вторинні прояви блискавки страшніші для нас з Вами за пряме грозове ураження. «Наш офіс розташовано поблизу високої споруди, тож блискавка нам не загрожує» — можна почути інколи у відповідь на пропозицію про блискавкозахист. По-перше: якщо «дуже поблизу» від високої споруди, яка збирає атмосферні розряди з великої площі, можливий «перескок» блискавки.

Особливу небезпеку в цьому плані становлять так звані «активні» (або ESE) блискавкоприймачі з 1‑2‑ма струмовідводами н

а всю споруду. Мало того, що їхні пропаговані захисні властивості є лише плодом фантазій тих, хто виготовлює і продає цей «горе-захист», і не отримали експерименталього підтвердження. Замість розпорошити значний струм блискавки численними «природними» струмовідводами (металеві комунікації, фасадні системи, тощо) прибічники «активного» захисту концентрують струм у нечисленних штучних струмовідводах, навколо яких утворюється потужне електромагнітне поле, здатне пошкодити електрокомунікації і устаткування. До того ж, падіння напруги на блискавковідводі UБВ= IБВ • (Rзаз. + ZС.В.), де IБВ — струм у блискавковідводі; Rзаз. і ZС.В. — опір заземлювального пристрою і комплексний опір струмовідвода, відповідно. Якщо UБВ сягне напруги пробою повітряного проміжка «споруда А — споруда Б» — відбудеться «перескок» блискавки, від якого у споруді Б не було передбачено жодного захисту. Тому «ОБО Беттерманн» пропонує лише перевірені системи перехоплення блискавок, які відповідають вимогам останніх національних і міжнародних норм.

07_Statya_10-01

Заземлювачі

Але почати радимо з систем заземлення. Виконувати їх нескладно, вони є більш розповсюдженими, адже повторне заземлення у споживача супроводжує багато об’єктів, які споруджуються або реконструюються. Тут надаються глибинні забивні заземлювачі D=20 мм L=1500 мм із гарячепоцинкованої сталі, які не потребують ні з’єднувальних муфт, ні контактної пасти. Центральний офіс ТОВ «ОБО Беттерманн Україна» і наші партнери в регіонах не тільки нададуть Вам каталоги і необхідні технічні пояснення, але й порадять, як вести розмову з замовником, забезпечать потрібним набором матеріалів зі свого склада. Для будь-якої ситуації, разом з Вами ми підшукаємо оптимальний набір комплектуючих. Добре допомагає проектувальникам і монтажникам повний кольоровий каталог «OBO Bettermann GmbH&Co.» з TBS, який є одним з головних їхніх «інструментів». Він містить всі необхідні технічні відомості, приклади виконання систем, довідкову таблицю, яка пришвидшує пошук потрібної деталі.

Якщо не встигли і фундаме

нт вже побудовано, мінімальний набір комплектуючих для влаштування повторного заземлення, складається з: 6 шт. шпильок D=20 мм, L=1500 мм № 5000750; 3 шт. бойків № 3041212; 3 шт. обойм № 5001641; бухти (25 м) штаби поцинкованої 30х3,5 мм № 5019117; 2‑х мотків х / б просоченої гідроізоляційної стрічки 2360055 та обушка 3042200. Він дозволяє забити три шпильки довжиною по 3 м кожна. Щоправда, краще мати проект, у якому зазначається глибина і взаємне розташування шпилькових заземлювачів. Часом вимагається забезпечити певне значення опору заземлювача. На дрібних об’єктах перевірка інспектуючої особи може звестися до підрахунку числа шпильок (вимагають щонайменше три). Наведений вище набір перетворюється на готовий до здачі заземлювач наступним чином:

  • розмічають приямки для трьох шпилькових заземлювачів (не ближче 1 м від стіни) і траншею для з’єднань і уводу до споруди;
  • готують приямки і траншею (щонайменше 0,5 м завглибшки);
  • у отвір першої шпильки забивається бойок, шпилька ставиться у дно приямка, на її цапфу встановлюється обушок, ударами кувалди по якому шпилька занурюється у ґрунт;
  • знявши обушок, на цапфу забитої шпильки ставлять отвором другу шпильку, надівають на неї обушок і забивають так, як і першу (спочатку шпильки з’єднуються механічно, електрично і герметично, а тоді йдуть у ґрунт);
  • траншеями розкладається поцинкована штаба, яку приєднують обоймами до кінців шпильок, що із обумовлених трьох приямків стирчать, а вільний кінець штаби підводять до заземлюваної електроустановки;
  • остаточно затягують болти обойм і щільно обмотують їх гідроізоляційною стрічкою, так, щоби не пройшли ґрунтові води;
  • приямки і траншеї засипають ґрунтом — заземлювач готовий.

Попит на шпилькові заземлювачі «OBO Bettermann» щодня зростає.

07_Statya_10-02

Внутрішня LPS

Про те, що наші електронні «помічники» масово «гинуть» під час гроз, добре знають працівники відповідних ремонтних і експлуатаційних служб. Тут стане в нагоді продукція і технічні рішення відомої німецької фірми «OBO Bettermann GmbH & Co.», що їх розповсюджує в Україні київський офіс ТОВ «ОБО Беттерманн Україна» і мережа кваліфікованих партнерів-дистрибуторів. Тож говоримо про внутрішній блискавкозахист — систему проектних і технічних рішень, які забезпечують офісній або домашній електроніці потрібний рівень «електромагнітного комфорту».

Все починається з системи зрівнювання потенціалів (див. рис), мета якої запобігти виникненню небезпечної для електроніки (для людей і тварин також!) різниці потенціалів між металевими елементами споруди. Для зрівнювання потенціалів у ввідному розподільчому пристрої досить влаштувати ГШЗП — головну шину зрівнювання потенціалів з’єднану з заземлюючим пристроєм.

До ГШЗП приєднуються всі металеві комунікації, що входять до нашого об’кта і не є під напругою: труби, екрани і оболонки кабелів, металоконструкціїї, які є у споруді (арматура залізобетону, рами, драбини тощо). «ОБО Беттерманн» пропонує цілий спектр обойм і контактних затискачів для швидкого і надійного приєднання вказаних комунікацій.

Цим можна було б обмежитися, якби не зв’язки «фортеці» з навколишнім світом. Адже імпульси, споводовані блискавкою, легко прослизнуть крізь фортечні мури жилами кабелів електроживлення і передачі даних, які неможливо приєднати до ГШЗП безпосередньо — вони є під напругою. Залишається єдиний вихід: поставити «вартового» — ОПН біля кожної «фіртки», крізь яку проходить гальванічна лінія, доручивши йому «своїх» пропускати, а «чужих» у землю заганяти. Для кабелів живлення — це розрядники, найпотужніші з яких здатні відвести у землю імпульсний струм від фази до 50 000 А, (рис. 2), а від нейтралі — до 125 000 А — MC 125‑B / NPE арт. № 5096863.

Для менш жорстких умов пасують розрядники на базі варисторів, які випускаються у версіях «B+C» і розраховані на струм до 50 000 А — V 50‑B+C / 3+NPE-280 арт. № 5093653.

07_Statya_10-03Зони захисту від блискавки (ЗЗБ).

Щодо «B+C» належить дати деякі пояснення. Як надійна фортеця має декілька оборонних рубежів, так і в споруді утворюють кілька зон захисту від блискавки (LPZ).

Використовують, передовсім, так звані «природні» екрани, як от: металева обшивка серверної або навіть корпус стойки. Обов’язкова умова тут — приєднання екрана до ГШЗП і встановлення ОПН у місці проходу крізь ного кабельних ліній. Кожна наступна ЗЗБ є більш безпечною для електроніки, отже клас «В» (або Тип 1) ставиться на переході від ЗЗБ 0 до ЗЗБ 1. Для додаткового обмеження імпульсів до прийнятного рівня за Типом 1 встановлюється Тип 2 (клас «С»). У тих об’єктах, де немає ані зовнішнього блискавкозахисту, ані повітряних ліній, ані заземленого електроустаткування на даху, Тип 1 є зайвий, достатньо встановити Тип 2. Схеми підключення у різних типах мереж, таблиці для вибору ОПН і технічні характеристики комбінованих «В+С» ОПНів Ви знайдете у каталогу «TBS» фірми «OBO Bettermann».

Як же працюють ОПНи? За відсутності імпульсів ОПН зберігає такий високий електричний опір, що не впливає на нормальну роботу електромережі. Достатньо виникнути імпульсу, як опір ОПН миттєво падає, тобто фази замикаються на захисний провод РЕ (або PEN), не пропускаючи імпульс до захищуваного устаткування. По згасанні імпульса опір ОПНа так же стрімко підвищується і супроводжуючий струм КЗ обривається настільки швидко, що захист від надструмів (автомат або запобіжник) спрацювати не встигає. «Вартовий» від фірми «OBO» знову на чатах! ВАЖЛИВО! Якщо напруга у захищуваній мережі тривалий час перевищує найбільшу допустиму межу для варисторного ОПН, він виходить з ладу. У таких мережах слід використовувати стабілізатори або реле максимальної напруги (адже і для електроустаткування такі от «режими» є згубними).

Отже, для запобігання пошкодження електроніки імпульсами-зайдами належить:

  • створити систему зрівнювання потенціалів;
  • визначити / створити ЗЗБ, використовуючи «природні» екрани;
  • добрати і встановити ОПНи на межах ЗЗБ на ВСІХ кабелях і проводах.

 

OBO_BettermannТОВ «ОБО Беттерманн Україна»
М. Київ, вул.. Новокостянтинівська 9
Тел.. / факс +38 (044) 494‑30‑89, 494‑41‑53


Комментарии (0)